Далі – інші міста, інші, так само близькі люди й багато-багато роботи…

Усталена традиція розпочинати чи, навпаки, завершувати масштабні проекти столицею була нами відкинута ще на стадії розроблення концепції Безкоштовних курсів української мови в рамках проекту Всеукраїнського комітету захисту української мови. Київ розглядався як одне з багатьох (тепер їх дев’ять!) міст, проте, зізнаюсь хвилювання напередодні відкриття курсів саме тут були особливими. Чи буде проект затребуваним у мегаполісі, «розбещеному» великою кількістю усіляких заходів й у якому є вдосталь можливостей для всіх, хто бажає удосконалити свою українську? Чи викличе подія інтерес у громадськості, ЗМІ?
Учорашнє відкриття курсів у Будинку профспілок на Хрещатику не лише вщент спростувало перестороги скептиків, але також перевершило очікування таких як я невиправних оптимістів. Переповнена зала, котра ледь умістила майже півтори сотні слухачів, знімальні групи провідних телеканалів, представники радіо та друкованих ЗМІ й, що найважливіше – десятки людей, які створили неповторну ауру єднання.
Олександр Доній, фундатор Всеукраїнського комітету захисту української мови й натхненник курсів, відкриваючи курси у Києві наголосив на тому, що їх ключова мета полягає в налагодженні контактів між людьми й у популяризації української мови, літератури й культури. Склад груп є доволі різноманітним: люди, які ніколи раніше українську не вивчали й не послуговувались нею, мігранти, іноземні студенти, зросійщені українці, ті, хто прагне до перфектного володіння мовою.

891562_738958606130897_1363748533_o
Відповідно й тематика кожного конкретного заняття буде значною мірою визначатися самими слухачами, адже важливо, щоб люди якомога більше спілкувалися українською, обговорювали і політичні аспекти, і повсякденні справи. Звісно, курси нададуть можливість поглибити знання із граматики, сприятимуть подоланню людьми, рідною для яких є інша, не українська, мова психологічного бар’єру у спілкуванні українською, розширенню загальнокультурного українознавчого рівня.
Ми свідомі того, що можна мати серйозного рівня програму, амбітні наміри тощо, але нічого не вдасться без координаторів на місцях, волонтерів з числа викладачів, людей просто доброї волі, які надають нам аудиторії для лекцій. Дякувати Богу, таких подвижників і в Києві, і в інших містах, де вже стартували курси – Херсоні, Луганську, Житомирі, Кіровограді, Кременчуці, Калуші, також в Севастополі та Сумах, де триває формування груп слухачів – вдосталь. Низький уклін вам, друзі, без вас нам би нічого не вдалося! Завдяки вам є упевненість в тому, що проект житиме власним життям навіть після завершення його формального календарного терміну.
Що далі? Далі – інші міста, інші, так само близькі люди й багато-багато роботи…
Слава Україні!

Анастасія Розлуцька, керівник проекту “Безкоштовні курси української мови”